АНСАМБЛЕВА ГРА ЯК СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МУЗИКАНТІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Анотація
У статті здійснено ґрунтовний аналіз ансамблевої гри як важливого чинника професійної підготовки музикантів у закладах вищої освіти. Автором обґрунтовано, що ансамблеве виконавство виступає не лише педагогічною формою, а й ефективним інструментом розвитку виконавських, комунікативних, інтерпретаційних та емоційно-естетичних компетентностей.
Розглянуто діалогічну природу ансамблевої взаємодії, її зв’язок із філософськими та психологічними концепціями комунікації, нейропсихологічними процесами та когнітивним розвитком музикантів. Увагу зосереджено на педагогічних умовах та методах організації ансамблевої роботи, зокрема створенні психологічно комфортного середовища, інтегрованому навчальному просторі, рефлексивному мисленні та репертуарній політиці. Доведено, що колективне музикування сприяє формуванню професійної спільноти, підвищує рівень стресостійкості та розвиває системне музичне мислення. Матеріали статті можуть бути корисними для викладачів музичних закладів вищої освіти, керівників ансамблів та дослідників у галузі музичної педагогіки.
Ключові слова: ансамблева гра, професійна підготовка, виконавські компетентності, комунікація, музична освіта, оркестровий клас.
Повний текст:
PDFПосилання
Бубер, М. (1993). Я і Ти. Київ: Юніверс.
Габермас, Ю. (2000). Теорія комунікативної дії. Київ: Либідь.
Воєводін, В.В. (2006). Ансамблеве виконавство: методика та практика. Харків: ХДАК.
Воєводін, В.В. (2020). Основи оркестрового та ансамблевого виконавства. Харків: ХДАК.
Берегова, О.М. (2009). Культура та комунікація: дискурси культуротворення в Україні XXI ст. Київ: Інститут культурології НАМ України.
Дяченко, І.В. (2021). Роль комунікативної взаємодії в ансамблевому виконавстві. Музичне мистецтво і освіта, (3), 115–121.
Федоришин, В. (2012). Музичне виконавство як форма емоційної компенсації спілкування. Мистецтво та освіта, (2), 25.
Савченко, Г.В. (2020). Психолого-педагогічні аспекти розвитку комунікативної компетентності студентів-музикантів у процесі колективного музикування. Парадигма педагогіки, (2), 97–101.
Воробйова, Т.В. (2018). Теоретико-методологічні основи ансамблевої підготовки. Київ: НМАУ.
Коробецька, С. (2017). Оркестр як цілісний об’єкт музично-художньої культури. Науковий вісник НМАУ, (117), 55–61.
Kraus, N., & Chandrasekaran, B. (2010). Music training for the development of auditory skills. Nature Reviews Neuroscience, 11(8), 599–605.
Unterricht, G. (2012). Cognitive benefits of musical ensemble performance. Cognitive Science Reports, 7(4), 211–225.
Johnson, E. (2019). Music and Emotion Regulation. Journal of Psychology and the Arts, 13(2), 56–68.
Ярош, М. (2022). Педагогічні умови формування творчої активності студентів-музикантів. Актуальні питання мистецької освіти, (5), 112–119.
Бондаренко, М.В. (2022). Методика ансамблевої підготовки студентів музичних ЗВО. Київ: НМАУ.
References:
Buber, M. (1993). Ya i Ty [I and Thou]. Kyiv: Univers. [in Ukrainian].
Habermas, J. (2000). Teoriia komunikatyvnoi dii [The Theory of Communicative Action]. Kyiv: Lybid. [in Ukrainian].
Voievodin, V. V. (2006). Ansambleve vykonavstvo: metodyka ta praktyka [Ensemble performance: Methodology and practice]. Kharkiv: KhDAK. [in Ukrainian].
Voievodin, V. V. (2020). Osnovy orkestrovoho ta ansamblevoho vykonavstva [Basics of orchestral and ensemble performance]. Kharkiv: KhDAK. [in Ukrainian].
Berehova, O. M. (2009). Kultura ta komunikatsiia: dyskursy kulturotvorennia v Ukraini XXI st. [Culture and communication: Discourses of culture-making in Ukraine of the 21st century]. Kyiv: Institute of Cultural Studies of the National Academy of Arts of Ukraine. [in Ukrainian].
Diachenko, I. V. (2021). Rol komunikatyvnoi vzaiemodii v ansamblevomu vykonavstvi [The role of communicative interaction in ensemble performance]. Muzychne mystetstvo i osvita [Musical Art and Education], (3), 115–121. [in Ukrainian].
Fedorishyn, V. (2012). Muzychne vykonavstvo yak forma emotsiinoi kompensatsii spilkuvannia [Musical performance as a form of emotional compensation of communication]. Mystetstvo ta osvita [Art and Education], (2), 25. [in Ukrainian].
Savchenko, H. V. (2020). Psykholoho-pedahohichni aspekty rozvytku komunikatyvnoi kompetentnosti studentiv-muzykantiv u protsesi kolektyvnoho muzykuvannia [Psychological and pedagogical aspects of developing communicative competence of student musicians in the process of collective music-making]. Paradyhma pedahohiky [Pedagogy Paradigm], (2), 97–101.
Vorobiova, T. V. (2018). Teoretyko-metodolohichni osnovy ansamblevoi pidhotovky [Theoretical and methodological foundations of ensemble training]. Kyiv: NMAU. [in Ukrainian].
Korobetska, S. (2017). Orkestr yak tsilisnyi obiekt muzychno-khudozhnoi kultury [The orchestra as an integral object of musical-artistic culture]. Naukovyi visnyk NMAU [Scientific Bulletin of NMAU], (117), 55–61. [in Ukrainian].
Kraus, N., & Chandrasekaran, B. (2010). Music training for the development of auditory skills. Nature Reviews Neuroscience, 11(8), 599–605. https://doi.org/10.1038/nrn2882
Unterricht, G. (2012). Cognitive benefits of musical ensemble performance. Cognitive Science Reports, 7(4), 211–225.
Johnson, E. (2019). Music and Emotion Regulation. Journal of Psychology and the Arts, 13(2), 56–68.
Yarosh, M. (2022). Pedahohichni umovy formuvannia tvorchoi aktyvnosti studentiv-muzykantiv [Pedagogical conditions for the formation of creative activity of student musicians]. Aktualni pytannia mystetskoi osvity [Topical Issues of Art Education], (5), 112–119. [in Ukrainian].
Bondarenko, M. V. (2022). Metodyka ansamblevoi pidhotovky studentiv muzychykh ZVO [Methodology of ensemble training of music university students]. Kyiv: NMAU. [in Ukrainian].
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
Цей твір ліцензовано за ліцензією Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна.
