ДОСЯГНЕННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ РІВНОВАГИ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ КРАЇНИ ПРИ ПОДВІЙНИХ ДЕФІЦИТАХ

Анотація

Традиційний погляд на проблему державного боргу, який поділяють більшість економістів, і який підтверджується світовою практикою регулювання державних фінансів, полягає в тому, що дефіцит державного бюджету веде до зниження рівня національних заощаджень та інвестицій, а також виникнення дефіциту торговельного балансу. У довгостроковому періоді наявність державного боргу спричиняє інфляцію, оскільки емісія грошей для збільшення доходів держави рівнозначна запровадженню інфляційного податку, зменшує стаціонарний обсяг капіталу, за якого інвестиції дорівнюють амортизації, збільшується зовнішня заборгованість, триває девальвація національної валюти. Посилюється тінізація економічних відносин, загострюються проблеми пов’язані із нагромадженням та виникненням нових шкідливих, або корисних зовніх ефектів, які являють собою некомпенсовані витрати або вигоди однієї із сторін, яка непричетна до виробництва або споживання певного продукту.

Ключові слова: шатдаун, фіскальна політика, зовнішні ефекти, зовнішньоекономічні відносини, ВВП, ВНД, межа бідності, мінімальна заробітна плата, середньомісячна заробітна плата, рівень безробіття, середньомісячний наявний дохід на одну особу, витрати та заощадження населення, міграція, приватні грошові перекази, прямі іноземні інвестиції, податкова система, митна система, інфляція, дефляція, рівень безпеки країни, тіньова економіка, тероризм, контрабанда, ставки податків, бюджетний дефіцит, облікова ставка, ІСЦ, дефіцит платіжного балансу, валовий зовнішній борг.

O. S. Ryvak, PhD,  Achievement of financial-economic equilibrium of economic system with double deficits / Lviv Institute of Economics and Tourism, Lviv, Ukraine.

Traditional look at the problem of state debt, which is shared by the majority of the economists and confirmed by the world practice of state finance regulations, states that the state budget deficit leads to the decrease of the level of national savings and investment, and also to the appearance of trade balance deficit. In the Long-term period, existence of state debt causes inflation as far as money emission for the state income increase equals introduction of the inflation tax, decreases stationary capital volume, under which investment equals amortization, external debt increases, devalvation of national currency continues. Volume of shadow economy increases, problems related to occurence and accumulation of new harmful or useful external effects the latter are uncompensated expenses or benefits of one of the parties who is not involved in the production or consumption of a certain product.

Key words: shutdown, fiscal policy, external effects, foreign economic relations, GDP, domestic national product, the poverty line, minimal salary, average monthly salary, unemployment rate, average monthly income per person, population expenses and savings, migration, private money transfers, direct foreign investments, taxation system, customs system, inflation, deflation, state security rate, shadow economy, terrorism, smuggling, tax rates, budget deficit, discount rate, consumer price index, payments balance deficit, gross external debt.

кандидат экономических наук, доцент Рывак О. С. Достижение финансово-экономического равновесия экономической системы страны при двойных дефицитах/ Львовский институт экономики и туризма, Украина, Львов

Традиционный взгляд на проблему государственного долга, который разделяют большинство экономистов, и который подтверждается мировой практикой регулирования государственных финансов, состоит в том, что дефицит государственного бюджета ведёт к снижению уровня национальных сбережений и инвестиций, а также возникновению дефицита торгового баланса. В долгосрочном периоде имеющийся государственный долг порождает инфляцию, постольку эмиссия денег для увеличения доходов государства равноценна внедрению инфляционного налога, уменьшает стационарный объём капитала, при котором инвестиции равняются амортизации, увеличивается внешняя задолженность, длиться девальвация национальной валюты. Усиливается тенизация экономических отношений, обостряются проблемы связанные с накоплением и возникновением новых вредных или полезных внешних эффектов, которые являют собой некомпенсированные издержки или выгоды одной из сторон, непричастной к производству или же потреблению определённого продукта.

Ключевые слова: шатдаун, фискальная политика, внешние эффекты, внешнеэкономические отношения, ВВП, ВНД, граница бедности, минимальная заработная плата, среднемесячная заработная плата, уровень безработицы, среднемесячный располагаемый доход на одно лицо, издержки и сбережения населения, миграция, приватные денежные переводы, прямые иностранные инвестиции, налоговая система, пошлинная система, инфляция, дефляция, уровень безопасности страны, теневая экономика, терроризм, контрабанда, ставки налогов, бюджетный дефицит, учётная ставка, ИРЦ, дефицит платёжного баланса, внешний валовый долг.